Ну от, ми вже і повернулися. Подорож вийшла не без екстріму, як вже згадувалося нижче, ну і через це в очікуванні "Легенди" нам довелося до ночі сидіти в майстерні або ж збивати ноги, виконуючи на їх прохання квест "знайти "Київський торт" від Рошен" о 23-й годині %).
Виїхали тільки о третій ночі, але дісталися Черська без жодних проблем. Наш водій, Руслан, виявився просто віртуозом у питаннях проходження кордонів, за що йому безліч "ку", бо росіянам не довелося скніти над заповненням реєстраційних карток, нам всім - не поясніювати нашим митникам, що у нас за залізо, бо достмотру фактично не було - хіба що польський прикордонник приміряв на себе самарський ламеляр, а мені особисто не довелося платити 1700 гривень штрафу за те, що на зворотньому шляху в нашій групі була відсутня Катя (і це в кращому випадку, бо наші хапуги могли і не впустити). Коротше, якщо кудись будемо їхати - тільки з ним
Фестиваль запам'ятався перш за все відкритими і доброзичливими організаторами, які намагалися вирішити всі наші питання, ну і крім того, надали нам стільки харчів для готовки їжі, що добру частину з них мені довелося забрати з собою, бо не поїли, в основному через сильну спеку. Не дивлячись на те, що заходи нічим особливо не відрізнялись від наших, окрім хіба що показових виступів лицарів верхи і сокольничих, організатори супроводжували їх настільки жвавими і смішними коментарями, що майже все було цікаво дивитися. Взагалі, не дивялчись на спеку, все проходило дуже жваво і невимушено. Щодо рівня фесту - захід розрахований на розвагу туристів, тому осбливо жорстких допусків там не було. Цивільні костюми були на нормальному рівні майже у всіх, але от у бойовій частині вилазив бугуртооптимал - більшість поляків, навіть на хітову війну запаковувалися у товсті набивняки, одягали стьоганий захист ніг, маскуючи його довгополим одягом, чимало бійців не гребували навіть захистом кисті типу "коробочка". Коротше, це чи не єдиний жирний мінус фестивалю.
Ми виступили у номінаціях "стрілецький турнір", "маневри" і "масова битва". Зі стрільбою в мене якось не склалося - я ще жодного разу не стріляв з мого лука новими турнірними стрілами, а конкурс був обмежений всього чотирма пострілами - по одному з різних положень, тому без пристрілки результат вийшов дуже посередній і я не потрапив у десятку фіналістів . "Маневри" фактично зхрестили з хітовими боями 5-на-5 - просто формували команди з різної кількості бійців і по-різному озброєних. Сергій, Юра і Свєтозар склали команду разом з нашими сусідами по табору - "дикими литовцями". Особливих лаврів ми там теж не здорбули, проте декілька боїв виграли, могли виграти і більше аби Юра не дуплив зі списом, поки інші б'ються. Ну і масова битва - тут окрема подяка Сергію за самовіддачу і непоступливість супротивнику, зважаючи на ушкодження ноги за день до виїзду. Свєтозар і Юра стали жертвами дурних чуток, що масова битва буде тільки у фул-консткт і не пішли на неї, але пан Дуплеслав, начепивши на себе всю скритку і забронювавшись як "Тигр" сміливо вступив у бій на "тяжкозбройному" фланзі, що бився на повну. Він один тривалий час героїчно стримував натиск аж п'ятьох "відроїдів" !
Взагалі, масова битва була зроблена на голову вище ніж на ПКР - ніякого "дві хивлини махачу - десять хвилин підготовки до нової сходки". На полі боя зробили імітацію табору сил, які за сценарієм облягали Черськ - шатри, копиці соломи. Перед початком бою їх підпалили стрільці і щільні ряди піхоти у сутінках при світлі пожеж рушили назустріч одні одним, на фоні пафосної музики і жвавих коментів ведучого це виглядало захоплююче. Спочатку в бій вступала легка піхота, потім за командою вона відходила і її змінювала тяжка, яка окремими загонами маневрувала по полю битви. Таким чином бійцям давали можливість перепочити, змінюючи один одного, а глядачам - не нудьгувати в очікуванні нової сходки. Так повторювали декілька разів, аж поки на прикінці не прозвучала команда до загальної атаки і обидва фланги протибочих сторін зійшлися у вирішальному бою. Масові битви в ПКР не стоять і близько. Ще дуже сподобалися виступи кіннотників, в яких в перший день не було рівних Максиму Соколову з "Легенди". Нажаль, не було герців на списах, як в минулому році.
Сподіваюсь, рівень поляків трохи виросте, бо ми з росіянами за "лазурністю", особливо у бойовій частині, були вище їх на голову. Але вцілому класно провели час, здружилися з самарцями, по приїзді в Київ галопом оргнізували їм екскурсію, яку до кінця пройшли лише найвитриваліші . Мабуть поїдемо в Черськ ще раз