Повернувся з італійського консульства з неприємним осадом. Нашій групі влаштували ледь не допит. Особливо студентам, які не мали довідки про доходи. Питали в них інколи таке, що здавалось ще трохи і спитають про колір нижньої білизни у партнера. Ми з Катею були в хвості списку і наше інтерв'ю обмежилось формальними питаннями - мабуть співробітниця після першого десятка видихлась і стала задавати меньше дурних запитань, хоча Катю таки попросила назвати тему її дисертації.
От так от - європеці і ті ж самі італійці без проблем запускають до себе сотні тисяч арабів, негрів та інших дармоїдів, навіть якщо їх викривають в нелегальництві, то ліберастичні "правозахиники" роблять все можливе, щоб їх не депортували. А як чесний українець хоче завітати, то ставлення таке, що ми взагалі не люди, а потенційні злочинці. Хоча жодної грубості чи зневаги від дівчини, що приймала документи не було помітно - вона була сама доброзичливість, але питання ставила такі, що народ в черзі нервував все більше і більше %). А, ну і окрема подяка колоритному неголеному карабінеру, який запустив нас у середину, щоб ми не дубіли надворі на крижаному вітрі - зазвичай всі групи чекають на вулиці.