Я вже і забув, як свистить звичайнісінький діал-ап модем. Довелося підключити і згадати. З вечора четверга мені вимкнули інет, а в п'ятницю зранку я витяг з поштової скриньки платіжку... От дебіли ! А навпаки не можна було ?! Але заплатити не вийшло - два дні без нету просидів... Ну, і нічого страшного... Все одно майже всю суботу знову тягали меблі в новий офіс. Втомився, як собака. Роботи теж валом, а напарника звільнили...
І щось зі мною не те... Щось шкребе на душі... А інколи лізуть дурні спогади... Чому це раптом ? Через те, що Каті вже тиждень немає поруч чи просто втома, що накопичилась за ці два тижні ?
А ще чомусь дуже захотілось з нашими на виїзд... Ні, не обов'язково на фест. Але щоб всі разом, щоб весело ставити шатро і блукати по лісу у пошуках дров, щоб у голові макітрилося від ароматів лісу і диму від вогнища, щоб навколо був веселий гамір і дуркування Білок, щоб пісні до ночі навколо багаття і тяжкий провал у сон, коли вже починає світати...
Вчора з Вовою на диво легко взяли квитки до Сімферополя. Відпочинемо у Судаку. Жаль з наших більш ніхто не їде - тільки ми троє... Скоріше б відпустка... А якщо її не буде ? Мені ж тепер немає підміни, а хто ж за мене буде переробляти всю ту купу роботи ? Як то воно буде ?... Ще три тижні...