Повернувся з Меджибожу. З прикрістю можу констатувати - ще один захід, що міг потенційно стати новим історичним фестивалем, остаточно помер. А таке чудове місце, такий чудовий замок ! Нажаль, рівень "історичної" частини виявився таким же, яким він був на першому Меджибожі в 2003 році в період утвердження ідей "бугуртооптимальності". А як орги перед фестом розливалися соловейками ! Як розказували, що фест з цього разу стане виключно історичним, які правильні допуски були вивішено ! І що отримали ? На бурчання деяких учасників, що заявилися, допуски спочатку стали значно лояльнішими, а на сам фест зрештою допустили всіх. Я давно вже не бачив стільки говнозаліза - від заброньованої невідомо у що марсопіхоти, до "говнолицарів" у іржавих шоломах і обладунках (!!!). Для третини "лицарів" одягти залізо на джинси чи камуфляж і взути берці виявилося звичайною справою. Ніколи ще на Меджибожі не було таких жорстких боїв - тільки за одну суботу швидка забрала двох, а за неділю було травмовано ще більше десятка людей...
Я дививсь на все це і думав - ЩО Я ТУТ РОБЛЮ ?!
Що ж, втішався тим, що я приїхав в Меджибіж заради того, щоб побачитись з хмельничанами з "Лоріену", та взяти участь у стрілецькому турнірі, що вони організовували. Все ж таки, які вони чудові люди ! Щойно побачили мене, запросили ставати з ними, а коли дізналися, що я без намету, то радо виділили місце в одному зі своїх. Я взагалі-то повівся на те, що намет візьме Свєтка-Половець і я підселюся до неї, але компанія зі "Слов'янського союзу" на чолі з Алярмою, з якими вона приїхала на фест, м'яко кажучи, напружувала і я без вагань пішов жити до "Лоріену".
Турнір же сам пройшов досить цікаво і досить вдало для мене. В основному турнірі я зайняв третє місце, поступившись лише лоріенцям Келеборну і Сегаласу. В "екзотиці" ж, яку я не дуже полюбляю, я розділив 4-6 місце з трьома учасниками. Зважаючи на те, що я вже півтора року не стріляв, то результат досить несподіваний.
А от що порадувало на фесті, так це культурна програма - зі сцени грали фолк-гурти "Рун" та "Spiritual Season", причому остання просто порвала глядачів - їх чотири рази змушували грати на біс ! Гості з Пітеру показали чудову музично-танцювальну виставу в стилі "Lord of the Dance" - взагалі кельтський фолк в музичній частині панував . Танці 16 століття демонстрував "Джойсанс", в складі яких був і наш Рома. А от російський гурт "Сварга" що грав у стилі "паганік метал" виявся якось не в тему. Тупе ревіння і пекельні баси різали вуха, хоч ми сиділи за тиста метрів у таборі.
Рома у неділю видав дуже красиве файр-шоу - я був дуже вражений його пластичними рухами і артистизмом - приємно, що в нашому клубі тепер два аси-фаєрщики ! А заключним акордом був феєрверк - якого Меджибіж мабуть не бачив від часу свого існування - навіть у Києві цей рік на День Міста салют був гіршим !
Після фесту, коли ми вже поверталися в Хмельницький, Келеборн люб'язно запросив мене в гості - ніяковіючи, я змушений був прийняти пропозицію - інакше сидів би на вокзалі п'ять годин, очікуючи на свою електричку. У нього вдома я прийняв повноцінний душ, а його дружина, що повернулася з феста днем раніше, приготувала нам смачний обід (треба буде якось їй віддячити - бо і пластирем мене забезпечувала, коли я стрілами порізав шкіру на долоні, і нагодувала...) - тож в дорогу додому я вирушив як біла людина - відносно чистий і ситий. Поговорили про наші клуби, продивилися фотки, я показав їм відео, як ми розгромили "тупих файтерів" у боях навесні та під час Дня Києва...
Отож, в Меджибіж я тепер поїду лише за умови, що там турнір буде влаштовувати "Лоріен", або якщо там буде дійсно ІСТОРИЧНИЙ фест, а не галактичні війни. По-інакшому мене туди ніхто і калачем не заманить.