Як же заводять барабани ! Ще й досі у вухах відголоски войовничих ритмів ! Таки не дарма їх використовували у битвах ! Я став ближче до голови колони, а за мною прилаштувалося десь шестеро хлопців з барабанами - вони так смалили, що не чутно було навіть гучного скандування гасел, а кожна клітина тіла аж вібрувала від того несамовитого бою. Перехожі з подивом зупинялися, до хлопців йшли цілі групи "паломників" з фотоаппаратами і відео, з вікон будинків і сяючих бутіків та офісів визирали здивовані обличчя. За барабанщиками ж тягся довжелезний хвіст колони - ми вже дійшли до Золотих Воріт, а останні, мабуть, тільки почали йти від парку Шевченко. І це також викликало подив у перехожих, бо таку кількість людей до цього дня не могла зібрати ні одна окремо взята опозиціна партія, і хоч 24-го людей було трохи більше, але це були представники 12 партій і просто проплачені студенти. Ми йшли по одній смузі дороги, а навколо по тротуарах стояли люди і фоткали-фоткали-фоткали і... що цікаво майже ні у кого не було похмурого обличча або ж агресії, навіть у водіїв, які через марш втрапили у тягнучку - деякі навіть сигналили в такт гасел. А над центром міста під звуки оркестру і грім барабанів лунало могутнє і грізне "ЗЕКА - ГЕТЬ !". Коли проходили будівлю СБУ колона почала гучно свистіти, а "космонавти", що нас супроводжували поспішили перекрити підступи до будівлі. Але на диво цей день минувся без агресії , сварок і бійок. Вперше за всю історію святкування Покрови. Мабуть влада, схопивши облизня з вироком Тимошенко не захотіла доводити діла до побоїща і ще більше впасти в очах Заходу, тож марш було дозволено. А потім біля Михайлівського був святковий концерт, але я на нього не залишився, бо на місто впав собачий холод і я поспішив додому.

З Днем Покрови ! З Днем Українського Війська ! Слава Україні !