Висловлю ще один респект Олегу Скрипці за його наполегливу працю по популяризації української культури. Минулими вихідними вже вчетверте проходив грандіозний етно-фест "Країна мрій", створений його зусиллями. Ми були на ньому вперше. Тим більше, що на фесті мали виступати "Стари Ольса" - а цього не можна було пропустити ажніяк ! Думали поїхати всім клубом, але у багатьох не склалося, тож вибралося нас лише п'ятеро. В ці дні Місто наповнилося людьми у вишиванках і просто такими, що вдягли щось у етно-стилі - здається, мати щось вишиване до свят стає популярним. Треба над цим і собі поміркувати...

Людей на Співочому полі зібралась сила силенна - на алеї майстрів було не протовпитися - і кого там тільки не було: і ткалі, і гончарі, і художники, і музики, і просто продавці, що намаглися продати всяку всячину - від антикваріату сумнівного походження до справжніх витворів народного мистецтва. Ціни кусалися страшенно. З недоліків організації одразу було помітна відсутність точок, де продавалася б їжа. Таке враження, що орги думали, що людям треба пити пиво та напої і закусувати їх сухариками, горішками і шашликами за скаженою ціною. Більше майже нічого не продавалося. Туалетів було багато, але на всіх, ясна річ, не вистачало і тому народ масово здобрював численні дерева і кущі. Зі сміттям така ж проблема - на доріжках урн поставили достатньо, а от на самій "чаші" поля біля великої сцени, де юрмилася найбільша кількість народу - жодної.
Але навіть ці дрібні неприємності не зіпсували свята. На числених сценах виступали різні етно-групи, кобзарі та народні колективи, навпроти великої сцени охочі брали участь у "козацьких забавах".

Але "Стари Ольса" порвали всіх. Ну, принаймі тих, хто їх почув. Коли вони потужно заграли, до їх сцени почав стягуватися народ - на-ура пройшли майже всі їх хіти - жаль, що їм на виступ відвели всього годину - багато чого вони не виконали, хоч як їх не умовляли -графік є графік :(. Під кінець їх міні-концерту глядачі дружно скандували "Живє Бєларусь !". Але це був лише початок ! Через годину вони на танцювальному майданчику давали майстер-клас з середньовічних танців. Ой, що то було ! Ще за півгодини до їх виступу до сцени почали стягуватися глядачі, які бажали ще раз послухати "цих шалених білорусів" - багато з них на першому їх виступі не були і почули про них, мабуть, через розмови. Виступ Ольсів через технічні проблеми затримався хвилин на 20 і тому їх виступ на велику досаду скоротили до півгоддини. Але за ці півгодини вони довели людей до диких танців, скаженого ошаленіння і екстазу. Коли ж утворена з людей танцююча "змія" почала прорізати у довільних напрямках натовп, люди не витримували і приєднувались неї, а Ольси ще й під'южували білоруською приказкою: "Хто нє танчить - той лось !" Один дядечко, повз якого я проскакував, здивовано посміхався, хитав головою і все примовляв: "Це прсто якась фантастика !". Ольси відіграли останній танок і спробували було розпрощатись, але де там ! "Біс ! Біс ! Біс !" - волали глядачі, і гості з Білорусі здались - відіграли ще, довівши народ до веселої істерики.

Після виступу трохи поточили ляси з колегами по Руху, немало яких прийшло саме на виступ Ольсів. Потім трохи посиділи на Співочому полі, але надвечір з Дніпра потягнуло не дуже приємною прохолодою, і ми поспішили додому не дочекавшись заключного мега концерту за участю наших провідних груп.
Мабуть до наступної "Країни мрій" треба таки розжитися вишиванкою :)