Не дивлячись на те, що цей фільм демонструвався в ІMAX-залі кінотеатру, його показували в 2D, а не 3D, що спочатку викликало логічне питання: "За що я тоді заплатив 60 грн ?" Проте, коли згасло світло і на велетенському вигнутому і дещо нахиленому на глядачів екрані розміром на на всю стіну поплив демо-ролік IMAX, я ледь встиг схопити щелепу . Треба буде обов'язково піти на 3D-сеанс. Проте і в 2D фільм виглядав шикарно - величні зорельоти, космічні пейзажі - я тільки встигав крутити головою (взагалі, не розумію, як можна було дивитися з першого ряду - майже впритик до екрану). Звук - то взагалі здуріти - будь який вибух спричиняв низькочатотну хвилю, яка буквально проходила крізь тебе !

Взагалі, фільм розрахований саме на великий екран і на такі от враження. Знятий цікаво, але сюжет пересичений стандартними штампами американської фантастики, хоча може то зроблено навмисне, щоб наблизити фільм до духу багаточисленних "Зоряних шляхів" 70-80 років. В перебігу подій другої половини фільму я так і не розібрався - ці химерні теорії часових парадоксів я не переварюю ще з часів читання Кейта Лаумера... Операторська робота часто-густо теж не на вистоті. Під час перестрілок, бійок та космічних боїв оператор явно зловживав ефектом дрижанням камери та частої зміни кадрів. Зрозуміти щось, сидячи перед здоровенним екраном, який з труднощами уміщався повністю в полі зору було важко і це подекуди дратувало.

Так що основні козирі фільму це динаміка сюжету, музика і звук та, звичайно, зорельоти, які плавають ледь не у тебе над головою (не знаю як у звичайних кінотеатрах, але в IMAX інколи виникало саме таке враження).

Дубляж порадував безмірно . Персонаж фільму - росіянин Чєхов, який в оригіналі, мабуть, говорив англійською з виразним російським акцентом, в українському дубляжі заговорив як типовий герой з анекдотів про москалів у Львові. В стилі: "ПЄрший пАмічнІк ЧєхАв к вІконААнЬю наказОв готов !" І це все з притаманним аканням і твердим Г у вимові - глядачі у залі поперву ледь не згиналися від сіху

А ще такі знайомі слова Warp, Федерація, фазери викликали страшний приплив ностальгії по старим добрим часам коли ми в шестером грали у VGA Planets , в якій було запозичено термінологію Star Track.

ЗИ: а все ж "Зоряні війни" краще ! Де у Star Track епічність ? Де проста, але така вишукана естетика бойових кораблів ? Нема і близько, хоча колись давно, першим я подивився саме якусь серію "Зоряного шляху". Пам'ятаю, що було цікаво, але не зачепило. Як і цей фільм.